ПОТЯТКО, КА,

Потятко, ка, с. Ум. отъ потя. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 384.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

ПОУЗ →← ПОТЯТИ, ТНУ́, ТНЕ́Ш,

T: 126